Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15 встановлено правову позицію щодо звернення стягнення на предмет іпотеки боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, зазначає “Правова Константа”.
Так, положення Закону України “Про виконавче провадження” є лише загальним правилом, які визначають механізми, які мають обов’язково бути застосовані виконавцями у процесі виконання судових рішень. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі й спеціальними нормами Кодексу України з процедур банкрутства для випадків звернення стягнення на майно боржника встановлені спеціальні правила.
Досліджуючи спірне питання щодо правомірності дій державного виконавця слід виходити з аналізу положень ст.ст. 34, 35 Закону України “Про виконавче провадження” у нормативному поєднанні з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, окремі положення якого визначають правовий режим та відповідні обмеження з розпорядження майном боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність та застосовані відповідні процедури.
Як зазначається, не можна вважати правомірними дії державного виконавця щодо звернення стягнення на предмет іпотеки боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, на підставі лише положень Закону України “Про виконавче провадження”, без врахування процедур і положень Кодексу України з процедур банкрутства, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Джерело:borgexpert.com