Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 420/5465/18 та встановив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята без урахування усіх обставин у справі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позовної заяви відмовлено у повному обсязі.
Висновок Верховного Суду
Суддів ВС підкреслили, аналізуючи наведені положення Закону України «Про виконавче провадження» в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.
Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов’язання примусове виконання його відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об’єктивні перешкоди для невиконання зобов’язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
ВС зауважив, що поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об’єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
У спірному випадку причиною невиконання судового рішення у справі № 815/695/18 слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення з огляду на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою врегульовано порядок виплати коштів за період з 1 січня 2016 року і в подальшому.
Ця постанова Кабінету Міністрів України № 103 визначає порядок виплати перерахований пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.
Отже, вказана постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року фактично запровадила поетапний порядок виплати перерахованих за період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2017 року пенсій колишнім військовослужбовцям, при цьому обумовивши виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.
У цьому випадку позивач не мав об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 103, на виплату перерахованих сум пенсії за період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2017 року у 2018 році не виділялись. Тож у контексті обставин цієї справи не можна дійти висновку, що позивачем не були перераховані означені кошти без поважних причин.
Державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано вмотивованого обґрунтування про визнання або невизнання причин невиконання рішення суду неповажними.
Отже, Верховний Суд вважає, що оскаржувана у цій справі постанова державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн підлягає скасуванню.
Джерело:https://borgexpert.com