Європейському суду з прав людини набридло розглядати скарги українців на невиконання рішень національних судів. Бо всі його рекомендації щодо вирішення проблеми просто ігноруються, а вал скарг наростає. Україні потрібно приймати системні заходи. Юристи запропонували, з чого почати.
Терпець урвався
Днями юридичну спільноту сколихнуло рішення Великої палати ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України». Їм Суд вилучив з реєстру і передав Комітету міністрів Ради Європи більш 12100 справ наших співвітчизників, які скаржилися на невиконання рішень національних судів.
Йдеться про заяви, поданих після винесення пілотного рішення «Юрій Іванов проти України». В цьому вердикті ще в 2009 році констатовані структурні проблеми з виконанням рішень національних судів, що призводить до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У прес-релізі з цього приводу ЄСПЛ зазначив, що в момент прийняття рішення у вересні 2009-го, на розгляді Суду знаходилося 1400 подібних справ. Сьогодні, хоча вже завершилися слухання у 14430 справах цієї групи, залишилося 12143. Якщо їх просто розглянути без усунення першопричини проблеми, кількість заявників тільки збільшиться. Тоді ЄСПЛ ризикує стати частиною української системи виконання судових рішень.
У документі говориться, що ніякої користі або відновлення справедливості не варто очікувати від багаторазового повторення висновків суду в довгому списку подібних справ. Тому було визнано, що саме Комітет міністрів повинен визначити спосіб вирішення проблеми і визначити для України необхідних заходів загального характеру.
Урядовий формалізм
Не завадило такого рішення і те, що в Україні триває різнопланова судова реформа, зокрема в системі виконання рішень. Була прийнята нова редакція закону «Про виконавче провадження» від 2.06.2016 №1404-VIII і закон «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» від 2.06.2016 №1403-VIII.
Однак одного тільки прийняття актів недостатньо. Потрібна політична воля, щоб від норм була практична користь. Тому Асоціація правників України організувала обговорення питання.
Цікаво, що в день, коли відбулося обговорення, провів своє перше засідання підкомітет з питань виконання рішень ЄСПЛ Комітету Верховної Ради з питань правової політики. Він був створений влітку цього року.
У парламентському підрозділі незадоволені роботою урядового уповноваженого у справах Євросуду. Тому що не отримали чіткої відповіді на своє звернення щодо переліку заходів загального характеру, які реалізує Уряд. Зате з'ясувалося, що остаточного переліку не існує. Тобто виконавча влада не розуміє, що вона повинна робити і навіщо.
Нова професія допоможе
Також юристи справедливо помітили, що в своїх запереченнях на заяви громадян до ЄСПЛ Уряд, зокрема, посилається на реформу виконавчого провадження. Однак, як видно, на практиці вона поки залишає бажати кращого.
Тим часом юристи бачать в появі нової професії реальні можливості поліпшити ситуацію. Ю.Хорунжий запропонував, з чого можна почати. Він послався на статистику Міністерства юстиції і зазначив, що близько 30% відкритих сьогодні виконавчих проваджень стосуються стягнення аліментів - понад 550 тис. Справ. Ще близько 570 тис. - інші виробництва, що теж можуть відійти до приватних виконавців, якщо кількість останніх буде достатнім.
Поки представників нової професії лише 69. Втім, за словами юриста, вони вже відкрили 498 виробництв, з яких 76 завершено. Це свідчить про ефективність роботи. Було б доцільно, щоб Уряд або Мін'юст провели кампанію з популяризації нових послуг серед населення, в тому числі серед стягувачів у соціальних спорах. Тому що таких виробництв сьогодні більше 50%, і приватні виконавці могли б ефективно допомагати громадянам і розвантажити державну виконавчу службу.
Спільна робота
Директор Центру комерційного права Валентина Данішевська запропонувала вирішити проблему з виконанням рішень по аліментах за прикладом країн Балтії. Там держава взяла на себе обов'язок виплачувати аліменти. А вже потім виконавці, причому там працюють тільки приватні, стягують кошти з боржників на користь держави.
Крім того, за словами В.Данішевской, у громадських організацій та експертних установ є конкретні напрацювання з приводу того, які кроки слід робити і які заходи вживати. Однак чиновники, декларуючи необхідність реформ, насправді не дуже хочуть щось міняти.
У свою чергу депутати запропонували співпрацю, тому що можуть отримувати інформацію від чиновників і лобіювати впровадження напрацьованих експертними колами пропозицій.
Нібито певні інструменти є. Однак, знову ж таки, ефективність їх використання залежить від політичної волі. Доводиться сподіватися, що тепер вона з'явиться. Так як рішення у справі «Бурмич та інші проти України», як було сказано, стало «якщо не червоною, то глибоко насиченою жовтою карткою».
Андрій Стельмащук, президент Асоціації правників України:
Наша судова система має певні проблеми, і ми працюємо над тим, щоб їх вирішувати. Але проблеми існують також з виконанням рішень. І складно сказати, які з них є більш гострими і з чого потрібно починати.
Безумовно, дуже важливо забезпечити справедливе судочинство. Однак через невиконання рішень громадяни не отримують захисту прав та інтересів, за якої вони звертаються до судової системи.
Рішення «Бурмич та інші проти України» стало досить резонансним. Його обговорюють в юридичному співтоваристві, в соціальних мережах. Тому ми вирішили провести фахове обговорення, щоб зрозуміти, а що ж, власне, сталося і що це рішення означає для українського суспільства в цілому і для кожного громадянина окремо.
Автор: Іван Григор'єв