Відсутність у стягувача як особи, на користь якої ухвалено судове рішення, фінансової можливості сплатити авансовий внесок не повинно перешкоджати реалізації його права на виконання судового рішення.
Про це йдеться в Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційну скаргу Віри Хліпальской щодо відповідності Конституції України положень частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо забезпечення державою виконання судового рішення).
Цим Рішенням КСУ визнав не відповідає Конституції України, положення частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 2.06.2016 № 1404-VIII із змінами.
Конституційний Суд України зазначає, що держава має позитивну обов'язок забезпечувати виконання судового рішення, однак певним положеннями частини другої статті 26 Закону правовим регулюванням по обов'язковому авансуванню початку примусового виконання судового рішення особою, на користь якої ухвалено це рішення, такий обов'язок держави переведена на зазначену особу, що нівелює сутність його конституційного права на судовий захист і суперечить положенням статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 1 291 Конс тітуціі України.
Таким чином, Конституційний Суд скасував стягнення з громадян авансових платежів для початку примусового виконання судових рішень.
Джерело: Закон і Бізнеc