Професіонал своєї справи
Відповідно до закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності утворюється Дисциплінарна комісія приватних виконавців. До її складу входять:
• 4 члени, призначені Мін’юстом;
• 4 члени, обрані з’їздом приватних виконавців;
• 1 член, призначений Радою суддів.
На початку своєї каденції міністр юстиції Денис Малюська за своєю квотою вирішив призначити до складу цієї комісії відомого правозахисника Андрія Авторгова, який є приватним виконавцем. Як неодноразово підкреслював міністр, А.Авторгов є професіоналом своєї справи, має беззастережний авторитет серед колег. Тому урядовець вважає участь А.Авторгова гарантією дотримання законності в роботі комісії.
І результат не забарився — практика безпідставного застосування до приватних виконавців дисциплінарних стягнень та покарання «неугодних» повністю припинилась.
Однак напередодні чергового засідання комісії, яке відбулось 18.02.2020, без жодних пояснень причин та обґрунтувань А.Авторгова було виключено зі складу комісії та замінено на іншу особу — кандидата на посаду в одному регіональному підрозділі державної виконавчої служби.
Саме необґрунтованість виключення А.Авторгова зі складу комісії стала причиною конфлікту приватних виконавців із Мін’юстом. Хоча приватних виконавців обурило не тільки мовчання міністерства, але і порушення ним процедури припинення повноважень члена комісії.
Стаття 39 закону визначає, що строк повноважень членів комісії становить два роки. Оскільки А.Авторгов був включений до складу ДК у вересні 2019-го, відповідно, моментом звільнення його від виконання повноважень члена комісії та виключення з її складу має бути вересень 2021 року.
Вказаний зміст ст.39 закону є імперативним та двоякого тлумачення не припускає. Аналогічна норма міститься і в п.8 Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, затвердженого наказом Мін’юсту від 27.11.2017 №3791/5.
При цьому закон не містить підстав для виключення зі складу комісії, крім як закінчення дворічного терміну повноважень. Натомість положення (п.22) такі підстави визначає. Це, зокрема:
• неявка на засідання ДК без поважних причин;
• звільнення із займаної посади, зупинення або припинення діяльності приватного виконавця.
Рішення про виключення члена зі складу ДК приймається шляхом голосування на засіданні комісії.
Дворічний термін повноважень А.Авторгова у лютому 2020 року ще не закінчився, жодного засідання комісії він не пропустив, діяльність приватного виконавця не зупиняв і не припиняв, а голосування про його виключення не проводилось. З огляду на наведене законні підстави для виключення А.Авторгова зі складу ДК відсутні.
За цих обставин видання Міністерством юстиції наказу про виключення приватного виконавця А.Авторгова зі складу дисциплінарної комісії є очевидним порушенням вимог закону та інших нормативних актів, а тому є незаконним.
Реакція міністра
На своїй сторінці у «Фейсбуку» міністр юстиції відреагував на коментар щодо підстав звільнення А.Авторгова таким чином:
«Положення про комісію (наказ Мін’юсту) виписане дуже криво і потребує зміни для чіткого розуміння того, як повинна оформлюватися зміна складу. Наведене вами тлумачення норм теоретично можливе, але призведе до багатьох абсурдних висновків, наприклад, що смерть чи недієздатність члена комісії не заважають такій особі залишатися членом комісії та голосувати. Практика застосування положення була і залишається іншою: є процедура виключення самою комісією будь-якого члена і є процедура заміни члена комісії органом, до квоти якого такий член входить. Саме за останньою процедурою вас і включили до складу комісії (і якщо ваша заміна була незаконною, то так само сумнівним було і призначення). Думаю, задля уникнення різного тлумачення я внесу зміни до положення, де ми врегулюємо цю прогалину. Дякую за роботу в комісії та пропозиції щодо поліпшення законодавства, реально і щиро за це вдячний».
По суті, урядовець підтвердив той факт, що виключення А.Авторгова з ДК відбулося всупереч чинному «кривому» законодавству. І це не може не викликати занепокоєння. Адже Мін’юст як центральний орган виконавчої влади вчинив те, що прямо не передбачено законом, тобто те, що для державного органу заборонено ст.19 Конституції.
А недавно міністерство тривалий час не поновлювало діяльність одного приватного виконавця із посиланням на те, що був відсутній необхідний для цього нормативний документ.
Тобто в одному випадку Мін’юст не поновлює діяльності приватного виконавця, а в іншому — замінює члена ДК усупереч нормативно-правовому акту з припискою «потім напишемо».
Але проблема полягає не лише в підлаштуванні підзаконних нормативних актів до політичної волі керівництва, а і в принципах незалежності, якими наділяє законодавство членів ДК. Адже, за практикою Європейського суду з прав людини (напр. рішення у справі «Олександр Волков проти України»), Дисциплінарна комісія приватних виконавців прирівнюється до судового органу.
Тож якої гарантії незалежності та неупередженості в роботі ДК можна очікувати, якщо її членів можна змінювати залежно від політичної кон’юнктури Мін’юсту?
Реакція Кабміну
Наявність у положенні норми про необхідність попереднього голосування для звільнення члена комісії не обумовлена вимогами закону. Тому з огляду на коментар Д.Малюськи цілком очікуваним було видання Мін’юстом наказу про виключення таких норм із положення.
Мабуть, Мін’юст зважив на визначену законом необхідність погодження такого виду наказів із Радою приватних виконавців України (з цілком очікуваним негативним результатом), а тому вирішив звернутися по допомогу до «старшого брата» — Кабінету Міністрів.
І вже 26.02.2020 останній видав розпорядження «Про скасування окремих положень деяких наказів Міністерства юстиції» №164-р. Ним було скасовано п.22 положення (в якому йдеться саме про підстави та процедуру голосування при виключенні особи зі складу ДК).
Однак уважний аналіз змісту розпорядження показує, що Кабмін вирішив не просто допомогти своєму «молодшому партнеру», а розв’язати конфлікт принципово, нав’язавши всім його сторонам своє вольове рішення.
Річ у тім, що п.22 положення також містив норму, яка передбачала для Мін’юсту можливість уносити зміни до персонального складу ДК шляхом їх затвердження відповідним наказом. Виключивши цю норму, Кабмін дав зрозуміти приватним виконавцям, що волюнтаризму у зміні складу ДК більше не буде.
До речі, про всяк випадок (хоча конфлікту тут поки що не спостерігалось) Кабмін також вирішив виключити аналогічну норму з Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців.
Фінал конфлікту?
Після вилучення п.22 інших норм, які дозволяли б Мін’юсту вносити зміни до складу дисциплінарної комісії, положення не містить. Так само не містить таких норм будь-який інший нормативний акт, у тому числі і закон.
Залишаються норми, які визначають дворічній термін повноважень членів ДК. А тому призначені Мін’юстом до складу комісії особи можуть очікувати продовження виконання своїх обов’язків, незважаючи на будь-які зміни в політичному керівництві Мін’юсту.
Здавалося б, питання мало бути закрите, однак з одним нюансом. Річ у тім, що відповідно до ч.10 ст.15 закону «Про центральні органи виконавчої влади» скасування наказу міністерства Кабінетом Міністрів має наслідком припинення вчинення будь-якими органами, особами дій, спрямованих на виконання скасованого наказу міністерства, здійснення повноважень, визначених цим наказом. Тобто з урахуванням вимог цієї норми повноваження членів ДК, які призначались Мін’юстом на підставі скасованого п.22 положення, мають бути припинені.
Нині міністерству належить провести ревізію наказів, якими зі складу комісії виключались члени, призначені за міністерською квотою. І перша зміна, за логікою, має стосуватися звільнення А.Авторгова та призначення замість нього іншого члена комісії. Інакше прийняття дисциплінарною комісією рішень у неправомочному складі може стати прямою підставою для визнання в судовому порядку рішень комісії незаконними.
З огляду на позицію Кабміну, мабуть, настав час для Мін’юсту сідати з приватними виконавцями за стіл переговорів. Тим більше що, як свідчать останні, основна проблема їх взаємовідносин із міністерством полягає у відсутності відкритого діалогу.
Автор: Олексій Соломко, адвокат, радник, ADER HABER
Джерело: zib.com.ua