У разі винесення кількох рішень щодо одного боржника виконавчі провадження повинні бути об'єднані в одне. Однак цього не передбачено, якщо один стягувач звернувся до державного виконавця, а інший - до приватного. Тому, ймовірно, своє отримає більш наполегливий, а не той, хто має більше прав.
Законодавство надає приватним виконавцям широкі повноваження щодо перевірки майнового стану боржника, для інших дій примусового характеру відносно нього. У той же час, відзначає приватний виконавець Катерина Шмідт, правове поле містить певні прогалини.
Серед проблем вона, зокрема, назвала можливість одночасного введення виконавчого провадження з приводу одного боржника органами державної виконавчої служби та приватним виконавцем. Раніше держвиконавці об'єднували виробництва або створювали спільні робочі групи. Сьогодні ж відсутній механізм співпраці між органами ДВС та приватними виконавцями в подібних випадках.
Крім того, представник нової професії звернула увагу на дуже вузькі повноваження помічника приватного виконавця. Відповідно до законодавства той, хто здійснює примусове виконання, повинен заносити постанови про арешт коштів в банки самостійно. А повноваження помічника «зводяться виключно до функцій діловода».
У той же час іноді буде необхідно накласти арешт на 10 рахунків боржника в різних банках. Причому доцільніше не направляти відповідні постанови поштою, а принести їх самостійно. І бажано це зробити в кінці дня, щоб фінансова установа не встигло попередити боржника про арешт.
Розширення повноважень помічників доречно і з іншої причини. Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр звернув увагу на досвід Болгарії, де один приватний виконавець веде 60 тис. Виробництв. І на нього працює штат в 90 чоловік.
Тобто юрист створив робочі місця, працівники платять податки тощо.
А у нас, оскільки повноваження помічників обмежені, така ситуація навряд чи можлива. Крім того, вже сьогодні в Мін'юсті кажуть про брак бажаючих стати приватним виконавцем. Отже, проблема принаймні частково могла б вирішуватися за рахунок дієвості помічників.
Радник, керівник практики виконавчого провадження АТ Spenser & Kauffmann Олексій Соломко проблему виробництв у різних виконавців щодо одного боржника розкрив ширше. Кілька виконавчих документів можуть видаватися по одному рішенню суду, коли воно стосується різних стягувачів. Або може виноситися кілька судових рішень щодо одного боржника.
Схожі проблеми у держвиконавців виникали і раніше. Хоча передбачалося, що кримінальні справи щодо одного боржника повинні об'єднуватися в зведені виробництва. Втім, іноді на практиці не було належної координації в таких питаннях.
Стаття 30 чинного закону «Про виконавче провадження» від 2.06.2016 №1404-VIII передбачає, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється держвиконавцем, який відкрив перше виробництво, в рамках зведеного виконавчого провадження. І тут же вказано, що виконання кількох рішень здійснюється приватним виконавцем в рамках зведеного виконавчого провадження.
«Звідси висновок: виробництво не може бути зведене між державним і приватним виконавцями», - резюмував О.Соломко.
Існують і інші моменти, що вимагають уточнення. Зокрема, у згаданій статті йдеться про об'єднання саме рішень. І формально неможливо застосувати зведене виробництво, коли кілька виконавчих документів видано по одному рішенню суду. Причому, за словами експерта, з цією проблемою держвиконавці вже стикалися.
Невідомо, як визначити того, хто першим відкрив провадження, відсутній механізм передачі виробництв для оформлення в зведене, немає термінів об'єднання, і, нарешті, невідомо, що робити, якщо керівник відмовив у такому об'єднанні. Тому, на думку юриста, необхідно внести відповідні зміни до профільного закону.
Є й інші проблеми, які можуть чекати приватних виконавців на практиці. Наприклад, неможливо самостійно стягувати свою винагороду, існують обмеження приватних виконавців в сумах стягнення. Піонери професії також скаржаться на нерівність вимог до них у порівнянні з державними виконавцями та ін.
У Мін'юсті обіцяють, що незабаром буде «другий пакет змін» в закон, зокрема щодо гарантій незалежності приватних виконавців. Є відповідні напрацювання і в парламенті. Однак перше представників професії це лякає. Перш за все через суспільний резонанс Уряд обмежив винагороду для держвиконавців. Тепер приватні побоюються, що на хвилі популізму законодавці можуть обмежити виплати і їм.
Тим часом автори реформи відзначають, що між державними і приватними виконавцями повинна бути здорова конкуренція. Однак вона може мати хвороби росту.
Олексій Соломко, радник, керівник практики виконавчого провадження АТ Spenser & Kauffmann:
Питання узгодження дій виконавців необхідно врегулювати на законодавчому рівні. Вони можуть координувати дії з допомогою автоматизованої системи виконавчих проваджень.
Можна припустити спільну діяльність кількох приватних виконавців щодо одного боржника. Оскільки стягувач повинен мати право працювати з тим, з ким йому зручніше, а не з тим, хто перший відкрив провадження. У той же час треба врегулювати питання розподілу коштів.
Інший варіант - узгодження дій без законодавчих змін. Доведеться домовлятися. Або ініціювати банкрутство боржника. Однак це не дуже перспективний варіант.